Друкувати
День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій, жертв геноциду проти українського народу
Щороку у четверту суботу листопада Україна прихиляє голови перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили.
Неоплакані і невідспівані… Поховані без труни й молитви, позбавлені могили й шани…
Хай простять нам наше безпам’ятство всі жертви голодомору, що лежать у сирій землі.
Запалімо свічку і мовчки згадаймо невинні жертви…
Не звільняється пам’ять.
Відлунює знову роками
Я зітхну… запалю обгорілу свічу.
Помічаю: не замки — твердині, не храми –
Скам’янілий чорнозем – Потріскані стіни плачу.
Піднялись, озиваються в десятиліттях
З далини, аж немов з кам’яної гори
Надійшли. Придивлюсь:
Вкраїна, XX століття,
І не рік, а криваве клеймо — «33»
Віче-реквієм вшанування жертв голодомору підготували студенти групи ПК-32 – куратор Федисів Л.В. та груп ОР-11/ДВ-11 – куратор Гнатів М.М.