Друкувати Друкувати



День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій, жертв геноциду проти українського народу



Щороку у четверту суботу листопада Україна прихиляє голови перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили.

Неоплакані і невідспівані… Поховані без труни й молитви, позбавлені могили й шани… 

Хай простять нам наше безпам’ятство всі жертви голодомору, що лежать у сирій землі.

Запалімо свічку і мовчки згадаймо невинні жертви… 

Не звільняється пам’ять.

Відлунює знову роками

Я зітхну… запалю обгорілу свічу. 

Помічаю: не замки — твердині, не храми –

Скам’янілий чорнозем – Потріскані стіни плачу.

Піднялись, озиваються в десятиліттях

З далини, аж немов з кам’яної гори 

Надійшли. Придивлюсь: 

Вкраїна, XX століття, 

І не рік, а криваве клеймо — «33»

Віче-реквієм вшанування жертв голодомору підготували студенти групи ПК-32 – куратор Федисів Л.В. та груп ОР-11/ДВ-11 – куратор Гнатів М.М.