Друкувати
Виховний захід «Початок війни росії проти України: шлях спротиву»
У групі ЕК-12 (куратор – Христина Медвідь) відбувся виховний захід – година пам’яті / інформаційно-просвітницька зустріч «Початок війни росії проти України: шлях спротиву». Метою заходу є формування громадянської позиції, історичної пам’яті, виховання патріотизму та поваги до Захисників і Захисниць України – тих, хто сьогодні виборює наше право жити у вільній державі.
Ведучий та організатор заходу, викладач історії Ярослав Комарницький, звернувся до студентів зі словами, що 24 лютого 2022 року стало днем, який змінив життя кожного українця. Саме цього дня почалася нова сторінка нашої історії – сторінка героїзму, самопожертви та гідності. Та водночас було наголошено: війна почалася не тоді – її витоки сягають 2014 року, коли Україна вперше зіткнулася з відкритою агресією та боротьбою за свою територіальну цілісність. Особливо зворушливо прозвучала згадка про те, що війна торкнулася й нашого коледжу. Понад 30 випускників віддали життя, захищаючи незалежність України. Їхній подвиг – це не лише сторінка історії, це жива пам’ять нашої спільноти. Присутні вшанували полеглих Героїв хвилиною мовчання, схиливши голови у вдячності та скорботі.
До слова було запрошено учасника російсько-української війни, викладача історії Віктора Лехновського, який поділився власними роздумами та досвідом, наголосивши на важливості громадянської відповідальності й підтримки Збройних Сил України. Його виступ став щирим і глибоким свідченням того, що за кожною сторінкою підручника стоять реальні долі, мужність і жертовність.
У межах заходу студенти-доповідачі підготували реферати. Максим Бонковський («Війна, яка тривала щодня (2014–2021)») та Олег Неїлко («24 лютого 2022 року – день, що розбудив націю») представили хронологію подій, які сформували новітню історію України. Їхні виступи допомогли усвідомити: війна тривала роками, гартуючи націю та зміцнюючи її стійкість.
Емоційним продовженням стали короткі студентські монологи «Мій ранок 24 лютого», «Війна і студентське життя», у яких молодь поділилася особистими переживаннями, досвідом навчання в умовах війни та баченням післявоєнної України. У цих словах – особистий біль, тривоги, втрати, але й віра, відповідальність і надія.
Завершуючи захід, ведучий наголосив: війна ще триває, але правда – за Україною. Сьогодні як ніколи важливо берегти єдність, підтримувати воїнів, пам’ятати про полеглих і працювати задля майбутньої Перемоги.
Захід став не лише джерелом знань, а й нагодою замислитися над власною громадянською позицією та роллю кожного у спільній боротьбі.
